...захотіти навчати дітей в простій сільській школі?

- просто невиспатися на вихідних? - побачити, як вже квітнуть акації? - чи лиш розгінватися на керівника?

блін, так важко спати по 5 годин, тоді коли вже кілька років спиш не менш як по 7...
якось страшно помічати як починається і збігає літо, а ти проїжджаєш повз все на своєму авті.. і здогадуєшся про нього лише побачивши пух тополь на дорозі, або матюкнувшись, шо чорна шовковиця, яка росте над тротуаром під будинком, замастила сорочку.

якось це ненормально. в місті забувається все. навіть час.

не встигаєш наїстися черешнями, як надходять кавуни...,
а потім цілий рік на прилавках супермаркетів є все.
Нас просто замурували у бетон і привезли все, що може знадобитися, аби ми тільки не вилазили зі своїх офісів, або клітинок квартир.

як же все це набридло.
хочеться звільнитися і здиміти з Києва геть.